Видобуток сланцевого газу несе екологічну загрозу
16 січня, відбулася прес-конференція на тему: «Видобуток сланцевого газу: порушення прав громади та екологічна загроза» за участі Ірини Сех, голови комісії екології, природних ресурсів та рекреації Львівської обласної ради; Дмитра Скрильнікова, голови ГО «Бюро екологічних розслідувань»; Єлизавети Алексєєвої, керівника юридичного відділу МБО «Екологія-Право-Людина».
Упродовж 2011 року Львівська обласна рада відмовлялася давати погодження на включення Олеського родовища до Переліку ділянок надр, які можуть передаватися за угодами про розподіл продукції. Щоб усунути від процесу органи місцевого самоврядування, зокрема обласні ради західних областей України, ВРУ в листопаді 2011 року внесла зміни до Закону України «Про угоди про розподіл продукції», якими скасувала зазначений перелік і таким чином усунула місцеві громади від прийняття рішень щодо погодження на розробку надр в порядку угод про розподіл продукції. Це фактично дозволило можновладцям самостійно вирішувати долю територій та їх розподіл для видобутку сланцевого газу.
30 листопада за поданням Міністерства екології та природних ресурсів України КМУ прийняв постанову № 1297, якою затвердив порядок проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Олеська. Відповідно до постанови загальна площа, яка передаватиметься інвестору, становить 6 324 кв. км (для порівняння: площа Львівської області становить 21 833 кв. км).
За повідомленням керівника Держгеонадр Едуарда Ставицького, Державна служба геології і надр України планує у кінці березня провести торги щодо Олеської нафтогазоносної площі. За результатами конкурсу з переможцем буде укладено Угоду про розділ продукції (УРП). Тепер розробляються тендерні умови. Держгеонадра планує оголосити конкурс з вивчення Олеської площі 25 січня 2012 року. Заплановано проведення конкурсу десь 25 березня (через 60 днів після оголошення).
Очікується участь таких компаній як ExxonMobil, Shell, Chevron, Eni, TNK-BP, а також вітчизняних – ПАО «Укрнафта» і «ДПЕК-Нафтогаз».
"Сталося те, чого ми боялися – Державна служба геології і надр без погодження з громадою почала роздавати права на видобуток сланцевого газу на території Львівської області, – зазначила Ірина Сех. – У листопаді було внесено зміни до законодавства, яків стосуються в основному повноважень органів місцевого самоврядування щодо надання в користування ділянок надр (родовищ корисних копалин) на умовах, визначених угодами про розподіл продукції. Зокрема, з Кодексу про надра вилучено п. 2 ст. 9-1, згідно з яким Перелік ділянок надр (родовищ корисних копалин), що могли надаватись у користування на умовах, визначених угодами про розподіл продукції, підлягав обов'язковому погодженню обласними радами. Аналогічні зміни щодо обмеження повноважень обласних рад внесені і до Закону "Про угоди про розподіл продукції". Фактично зі змінами законодавства чинна влада може вирішувати свої приватні питання, не питаючись у громади та не дбаючи про стан довкілля та екологічну безпеку. Львівська область уже побачила приклад господарювання НАК "Нафтогаз України", коли після діяльності державного підприємства дороги були вщент розбиті, нафтою забруднені криниці в селах, видобуток газу проводився із порушенням норм безпеки. А тепер уявіть, що у Львівську область прийдуть інвестори, які мають домовленості з Держгеонадрами, а не з територіальною громадою. Чого можуть очікувати мешканці області від таких добродіїв? Запомпувавши тисячі тонн хімікатів під землю, компанії зроблять цю територію бомбою сповільненої дії, адже процеси, породжені вертикальним бурінням і гідророзривом пласту, не досліджені до кінця і невідомо, чи вони можуть бути контрольованими."
Як зазначила Єлизавета Алексєєва, видобуток сланцевого газу викликає серозні суперечки у Європі та США, зокрема щодо його екологічних наслідків. За висновками експертів для Європарламенту, «неминучий вплив видобутку сланцевого газу та нафти проявляється у використанні великих площ землі під бурильні майданчики, паркувальні і маневрувальні зони для вантажних автомобілів, обладнання, об'єкти переробки і транспортування газу, а також і під'їзними коліями. Основними можливими негативними впливами є викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, забруднення підземних вод неконтрольованими газовими та рідинними потоками, що спричинюються їх викидами чи розливами, витік бурильних рідин та неконтрольоване скидання відпрацьованої води. Видобувні рідини містять небезпечні речовини, а відпрацьовані води, на додаток, містять важкі метали та радіоактивні матеріали із родовищ. Досвід США показує, що стається багато аварій, які спричиняють шкоду навколишньому середовищу та здоров'ю людини. Задокументовані порушення правових вимог коливаються у межах 1-2 % від всіх об'єктів, які отримали дозволи на проведення бурильних робіт. Велика кількість таких аварій стається через неправильне поводження із обладнанням. Більше того, на околицях газових свердловин фіксується забруднення підземних вод метаном, яке в крайніх випадках призводить до вибухів житлових будівель, а також забруднення хлоридом калію, яке призводить до засолення питної води. Ступінь впливу підвищується, оскільки поклади сланцевого газу розробляються із високою щільністю, аж до 6 свердловин на квадратний кілометр».
За словами Дмитра Скрильнікова, експерти також дійшли висновків, що на законодавчому рівні Європа не готова видобувати у себе сланцевий газ, численність законодавчих прогалин підвищує ризики видобутку сланцевого газу. «Постає питання, чи введення хімічних токсичних речовин під землею повинно бути дозволено, чи навпаки, заборонено, оскільки така практика обмежить або виключить будь-яке пізніше використання забрудненого шару (наприклад, для геотермічних цілей), так як довготермінові ефекти впливу такої діяльності не досліджені. У діючих ділянках видобутку сланцевого газу на кожен 1 квадратний метр породи закачується приблизно 0.1 – 0.5 літра хімікатів. Сьогоднішні пріоритети розробки і видобутку нафти і газу повинні бути переоцінені з огляду на той факт, що ризики і тягар негативного впливу на навколишнє середовище не компенсуються відповідними потенційними перевагами, оскільки показники виробництва такого газу є дуже низькими». Виникає питання, кому в Україні потрібен такий поспіх і нехтування інтересами охорони довкілля та правами місцевих громад? Чи не станеться так, що хтось здалеку отримуватиме та розподілятиме прибутки, а прості люди залишаться без води на спустошених землях.
novyny.lviv.ua/pro-use/vydobutok-slantsevoho-hazu-nese-ekolohichnu-zahrozu.html
